Погодити

пого́дити – дієслово доконаного виду (узгодити) Інфінітив пого́дити однина множина Наказовий спосіб 1 особа пого́дьмо 2 особа пого́дь пого́дьте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа пого́джу пого́димо, пого́дим 2 особа пого́диш пого́дите 3 особа пого́дить пого́дять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Узгоджений

узго́джений1 – дієприкметник (від: узгодити) відмінок однина множина чол.

Давня історія України в контексті світової цивілізації

ІV легенду можна узгодити з попередньою так. Узгодити всі наведені дані можна лише визнавши системне, синхронне виникнення спільнот протослов’ян і протоіндоєвропейців та створеної ними держави Аратти.

Григорій Сковорода – Наркіс

Але як у світській музиці один тон без другого співзвучного не може з’явити фундаменту, а приєднання третього голосу досконалу творить музику, яка вся складається з трьох голосів, між собою співзвучних, так само і в Давидових гуслях одна струна сумнівна, коли її з другим віршем не узгодити.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Треба зібрати всі загони в єдиний кулак, викорінити самочинство, негайно провести з’їзд усіх отаманів, узгодити дії і призначити дату загального виступу.