Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Степ, такий же безмежний, як і небо над ним, стелився велично й урочисто. … відвеземо у Суху балку до діда Чорнояра, мо’ і допоможе… Жаль буде, якщо такий козак задурно згине. … Так хто ж ти такий? … — невже спокою, до якого ти йшов усе життя, за який ти проміняв і Гетьманщину, і своє старшинське горде звання?