РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Звичайно ж, усе це було удаваним, награним. … А можливо, усе ж таки – Анжеліка? … Не дитя, не царівна-жабка… Я згадував кожну мить із нею та усвідомлював, що Ліка – тепер вже недосяжна й незрозуміла – те, що я шукав усе життя. … Усе ж таки, мені здається, з нею щось не те… – … І невже щастя в тому, щоб усе життя «просвистати, мов соловей».