Уху Posted on by / 0 Comment Уху́ – … іменник середнього роду (місто в Китаї) відмінок однина множина називний Уху́ родовий Уху́ давальний Уху́ знахідний Уху́ орудний Уху́ місцевий на/в Уху́ кличний Уху́
Ух-ух Posted on by / 0 Comment ух-ух – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний у́х-ух у́х-ухи родовий у́х-уха у́х-ухів давальний у́х-ухові, у́х-уху у́х-ухам знахідний у́х-уха у́х-ухів орудний у́х-ухом у́х-ухами місцевий на/в у́х-ухові, у́х-уху на/в у́х-ухах кличний у́х-уху у́х-ухи
Уха Posted on by / 0 Comment іменник жіночого роду відмінок однина множина називний уха́ родовий ухи́ давальний усі́ знахідний уху́ орудний ухо́ю місцевий на/в усі́ кличний ухо́*
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч Posted on by / 0 Comment Тим часом у другім кутку наші мати зчепилися з свахою Горпиною і розчіпчилися; тут підступив зять наш, щоб розборонить, виходить, матір і тещу, а дядько Олекса, не розбираючи діла, по уху його, а він дядька… Ну, й пішло, й пішло… Входе Герасим.
Борис Грінченко – Серед темної ночі Posted on by / 0 Comment Здоровенний Романів кулак ударив Дениса по уху, що аж каганці тому засвітилися.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Підскочив до лави, зацідив по уху переднього, той аж стовбура став; закричав на звощика; пхнув у повозку жида, що вже давно вертівся коло повозки; вскочив сам – і тільки курява встала… Крайній підвівся, покректав, підняв з землі шапку, почухав за ухом і обізвався до товариша: –
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment Порівняймо деякі народні звороти з їхніми літературними, а вірніше псевдолітературними "двійниками": Народня форма Псевдолітературна форма Російський прототип Здоров'я гіршає Здоров'я погіршується ухудшается Вона ж моя дитина Адже вона моя дитина ведь Заки сонце зійде…
