Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
І воду вона уявляла завжди холоднуватою, як вода вечірньої річки, коли в перших сутінках ночі юрбою йдуть дівчата з хлопцями на берег і купаються там нарізно, на кілька кроків віддалік. … А тоді вже в сп’янілій, зневоленій уяві виникають мрії. … Марта завжди уявляла її оточеною юрбою дітей, яких вона втихомирювала б і розважала.