ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Вона лежала перед ним, як незаймана жінка, як земля, як безмежний текучий простір, що поглинає усе на світі, уярмлює і ув’язнює навіть час. А хіба справжня любов може починатися з рабського уярмлення тіла? Вічність уярмлена, закута, зодягнена у форми нашої сутності душевної.