БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Вони, може, й добрі хлопці, та тільки ж… За них говорили не вони самі, за них говорила війна – ні, за них говорила казенна, напхана в них злоба, звіряча нещадність, нетерпимість, тупа, фанатична, помстива зненависть до всіх, «хто не з нами». … Максим посміхається й каже тихо, але з фанатичною переконаністю: –