Любко Дереш – Намір!
Чомусь підозрюю, що якби така пам’ять дісталася якомусь фантазерові, то він понапридумував би таких чудес, що всі тільки ахнули б. … Це було на лавці у парку за клубом. … Обнявшись мов каліки з фронту, ми пошкутильгали на світло перед клубом. … Важким клубком у горло встрягло серце. … Одні фантоми, лабіринти…