Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment А так лише перевели у відділення для старих маразматиків усю зміну, на чийому чергуванні це сталося, плюс вліпили добрячий строк фельдшеру, котрий крав наркотики. … Як написав у направленні тамтешній фельдшер, “на голову”.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment При дворі коло цариці Є на місці фельдшериці Малпа Фрузя, удова: Ніби лікарка потрошка, Ніби знахарка, ворожка, А вродлива, як сова. … Правду рікши, у цариці Я їй місце фельдшериці Виєднав – і дуже рад; А тепер вона, небоже, Все в дворі зробити може, Всіх на свій звертає лад.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment — Може, фельдшера покликати? … І ні товариші, ні фельдшер, що їх супроводжує, ніхто не може йому зараз допомогти, вони навіть від водія не можуть вимагати, щоб не так гнав машину, бо всі розуміють — гнати треба.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Данило Різниченко жив тут самотньо, провівши на війну свою доньку, чорняву Варку, яка працювала фельдшером у нашій лікарні. … В першому ж населеному пункті, що трапиться на шляху, захопіть з собою лікаря або фельдшера, хто буде.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Ще як училась на фельдшерських курсах у Полтаві, закохалася нібито в якогось там майстра-верхолаза, кра-сеня з городян, котрий верхи золотив на дзвіницях, брав для таких робіт разом із своїм батьком та братами підряди по цілій окрузі.
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Лікував його сільський фельдшер, п’яниця Омелян, а найбільше баба-шептуха Ониська: жаб холодних розрізала і в ганчірці до коліна прикладала, і трави варила міцні, пахучі.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Зволожена беручка земля була встелена палим листям та червоним кінським гноєм – то ветеринарний фельдшер Соломаха годував коней буряками – через те і гній їхній був червоний, як з кров’ю.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Фельдшеру тиньк на голову сиплеться, от-от дах завалиться, місток через річку на трьох цурпалках гойдається, асфальту зроду не бачили, із земельними паями — біда… —
Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави Posted on by / 0 Comment Це були несподівані сльози гордого молодого лицарства, яке не плакало, коли йому фельдшери без наркозу ампутували руки або ноги в найпримітивніших санітарних умовах.
