Skip to content – О, так, даруйте, вогонізмові чуйній душі поета,- Артур відчув новий сплеск натхнення,- який пронизує увесь вірш, то затіняючи, то наголошуючи нюанси, піднімає їх до висот фундаментальної дихотомії,- він досяг вершини фрази,-від чого у слухача виникає глибоке і живе сприйняття… 