Результати пошуку слова: Футболка не наша

Його, звичайно, наша присутність не обходила. А наша зустріч – останнім днем кризи, після якої вона вирішила жити успішно. Обірвані шорти та вилиняла футболка – це все, що в неї було.

Усе на нiй було безбарвним: зiпранi джинси, невиразна футболка без малюнкiв та написiв, кросiвки i бандана, навiть маленька шкiряна сумочка на поясi. – Наша хвилина порiвняно з вашими чоловiчими чотирма секундами – небо i земля.

Однi з дверей розчинилися, i звiдти вивели трьох – закривавлених, у подертих червоних футболках. I наша напiвпорожня, ще не умебльована квартира одразу стала iншою – затишнiшою, кращою. Справдi, наша несподiвана поява прямо в них на очах у кутку маленької, тiсної келiї була, мабуть, приголомшлива.

І така ж маленька, як Еллада, тепер наша планета, якщо брати її порівняно із всесвітом, з його космічними просторами. …компанія молодих людей, приїжджих чи, може, й тутешніх: хлопці в футболках, серед них дівчина кимось ніби ображена, надута… Ненька наша в своєму репертуарі… XVIII «А ЯК же там наша Нелька поживає?

Не дивись на ім’я від наймення його… Сьогочасній молоді наша історія нецікава. А наша віра завжди була рухлива і невловима. Футболка кольору бичачої жовчі, курточка і штани з лакованої… Недарма пітніла і жмакалась наша одіж… –

– Наша доленька – нести її народові! Хай люди знають, що наша мова живе не тільки у підручниках, селах та на заході. Бездоганно-чиста футболка гарно облягала її молоде тіло.

На чоловікові були білі шорти та футболка із написом “Києво-Могилянська Академія”. – Тільки, бач, не є Українською наша влада… A2 + B2 = C2 Коли Марійка зі Дзвінкою закінчили кохатися, була вже глибока ніч.