ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака Posted on by / 0 Comment розсудив Фран філософічно.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Коли його з якогось дива потягло на біблійні сюжети, то варто обрати щось справді серйозне, з філософським підтекстом… наприклад, по-своєму осмислити тему вірності й зради, уособлену в Іуді й Петрі, або ж образ Понтія Пілата з його цинічним розумінням ситуації…
Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі Posted on by / 0 Comment В академії Пилип Орлик виявляв особливий інтерес до філософсько-богословських проблем і, як переважна більшість спудеїв, добре оволодів латинською мовою, а також барокковим пишним красномовним стилем.
КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі Posted on by / 0 Comment Але далеко не всі «яструби» здатні міркувати так по-філософському.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment По закінченні університету (1933, філософський факультет, відділення слов’янської філології) отримує відразу декілька пов’язаних із успіхами в навчанні пропозицій, серед яких – стажування за державний кошт у болгарській столиці.
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019 Posted on by / 0 Comment стусана́; г) назви філософських, літературознавчих та інших наукових понять: абсолю́ту, абсу́рду, агностици́зму, антропоцентри́зму, дисона́нсу, догмати́зму, до́гмату; авра́лу, а́кту…
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment – філософствував він, патетично звертаючись до старої господині.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment АНЧОУС Стерновий Андрій Камбала тримав однією рукою стерно, в другій грубу цигарку і філософствував з приводу різних змін у природі.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment От як буває в житті, дивувався Вовкулака, це ж треба, як воно часом збігається, філософствував він і так довго розводився про силу провидіння, що навіть Біжу не витримав і вставив свого гривеника: –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Краса страшна – це правда; але так, як були страшні для людей давні боги, як страшний бог,– почав філософствувати Балабуха,– ваші чорні брови, неначе гострі стріли в Купідона,– кого вразять, гой вже навіки ваш.
