Володимир Винниченко – Сонячна машина
Розчинились давно не відчинювані вікна парадних, жалюгіднонабундючених покоїв із потьмянілими, потрісканими портретами на стінах. … Ловить, а портретів ні. … Картини, я вам скажу, мої панове, варті уваги «Товариства світового фільму» (коли б тільки дев'ять десятих службовців і робітників не «пішло на траву»).