Результати пошуку слова: Хап
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злiтаю! … Треба хапати момент, а ти!.. … – шепоче Ява i хапається за весло. … Ява хапає мене за комiр – сiп! … Книш i Бурмило хапають грошi i пожадливо запихають у кишенi, за пазуху. … – Ну, хапайтесь ондо за дядьковi штани та мiцно держiться, бо знову загубитесь.
Біблія – Старий заповіт
І хапали його, і різали при йорданськім переході. … А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його. … 5 І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його. … 20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
Балабуха згадав, як він в академії з студентами пив три дні й три ночі й до того допився, що за ним увечері по Братському монастирі ніби все бігали свині ft хапали його за поли. … Матушка хапалась прибирати старшу дочку, неначе боялась, щоб часом панич не втік з дому. … Охвачені холодом, гості повскакували й хапались за кожухи.
Улас Самчук – Волинь
Нема й не було… Чехи через губу землю хапали, а наш мужик репаний, коли дiстав той “надiл”, то так i заскоруз. … I коли батько кидається на них та починає борикатися з одним, другий хапає сокиру i замахується нею на батька. … Володько хапає свої скарби, зовсiм забуває подякувати, бiжить до столу, до лампи.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
І після кожної нової зупинки в начальника було все менше хапливості, а в його тоні все менше тривоги. … Або: сп'янілий шукач сильних емоцій, наслухавшись страшних історій про ведмедів, що завертають людині волосся з шкірою на очі, про тигрів, що хапають людей по квартирах і навіть “біля самісінького кінотеатру, їй-бо!”,
Люко Дашвар – Мати все
Стас хрипів, безпорадно хапав руками повітря, перед очима — німі дзвіночки тріпотять, не дзвонять. … Стас судомно смикнувся, хапонув ротом повітря і за мить почув пронизливий вереск. … Треба хапати, хапати скоріш, бо ж проґавить! … А хлопець тоді хапає Раю за зелений светрик, штовхає до дверей: пішла звідси, пішла, дурепо!
Євпраксія – Загребельний Павло
І валка зупинялася й стояла день і два, виходили до неї місцеві людове, несли малій княжні квіти, мед, співи, любов, а вона дивилася на них зачудовано, розпачливо хапалася за Журину. … — Хапай! … Хапливо. … Задихаючись од ненависті до Євпраксії й до імператора, він хапливо прокричав: “Збрехав, як пес!”,