Skip to content в.: по редьці, бо редька, але на грядці, бо грядка; у жменьці, бо жменька, але в хатинці, бо хатинка. …
Після голосного перед в, ф, перед сполученнями типу “будь- який приголосний + в, ф” завжди вживається у, а не в: пішла у відпустку, написала у творі, була у Львові, прийшли у свою хату та ін. Мабуть, у цьому великому діянні є й батькова частка, належить у ньому щось і дідові, й бабі, вчителеві, сусідам і навіть двірському Рябкові, двом дубам під вікном, ручаєві за хатою, лугові і, звичайно, друзям-ровесникам, які все знають, все бачили і – слово честі! …
Вовча хата під старезним дубом. Світ відкрився йому в бідній селянській хаті, й він назавжди запам’ятав її закурений сволок і прохолодну долівку, темряву сіней, пахощі прив’ялої трави, розсипаної по підлозі, й дерев’яний кадуб з холодною водою, стежку в дворі, порослому споришем, тік, город і вигін, мальви й кручені паничі під вікнами, теплу куряву вулиці. 