Результати пошуку слова: Ха

вони душею відчували, що тут, у вогнлх Вузловиї, зараз вирішується їхня майбутня доля, бо хіба ж не вона ото випружинює; з хаосу м'язами покрученого розпеченого заліза? … Хоча який там гай: окупаційні бур'яни шумлять довкруги, кільканадцять хаток, усім вітрам відкриті, туляться серед степу одна до одної.

“Садок вишневий коло хати…” IX. … Ой сяду я під хатою…” “ … (“Поставлю хату і кімнату…”) … Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина Ворота одчинить. … Послухає, усміхнеться, Піде темним гаєм… Ніби з милим розмовляла… А він, знай, співає, Та дрібно, та рівно, як бога благає, Поки вийде злодій на шлях погулять З ножем у халайві, –

Пишний, майже безмежний великан, неначе у вандрівці, задержався ось тут та задумався над тихими полями, а недалеко нього, почувши за собою зеленого опікуна, попіднімалися сільські хати. … Мешканці тих хатин, що звернені лицем до рівнини, дивляться взимі в сумну, одностайну картину.

Не з китайських казок і не з пагод Тібету – він знявся десь з громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами… Над безмежжям Уралу… Через хащі Сибіру… Через грізний, понурий Байкал… Через дикі кряжі Зайбакалля… Через Становий хребет, –

Тiльки Хам старанно, у потi чола свого, здобував хлiб свiй на стапелях. … – Ха–ха–ха! … I хай буде проклятий той, хто його порушить. … Хай заходять! … – Ха–ха–ха! … – Ха–ха–ха! … Та останнiй злидень засвiдчить, що краще ночувати у хатi, нiж просто неба пiд кущем. … Присутнi: Ной, Сiм, Iафет, Хам.

До хати вбігло дівча, віддихуючись, як після шаленої біганини. … Галя озирнулась по хаті і поставила вузлик на покуті. … Для себе старий Чумак із старою мали покуть не в цій світлиці, а там, у «хатині», – … І, одійшовши насеред хати, обернулась лицем до покутя: -Батько… – … Відчинились двері… І шумно ввалився до хати Чумаченко.

А без ліку руйнований Вавілон – Хто відбудовував його щоразу?… В яких халупах Жили будівники золотосяйної Ліми? … І ще подумав: «Яке вона має право отак вриватися в моє життя, все ставити шкереберть, ламати всі мої плани, головне ж – ламати мій характер, бо він уже зламаний назавжди одним тільки її вчинком.

Кожний мав за плечима торбу з одежею, книжками й харчами; кожний держав у руцi палицю. … Серб ходив по хатi, безперестану човгаючи турецькими патинками, вишитими срiблом. … Грек нiколи не сидiв у хатi, нiчого не робив, тiльки приходив додому на нiч i швидко з своїми земляками завiв крамницю з тютюном.

Роман знайомить читача з маловідомою сторінкою в історії Кубані, з самобутніми Характерами. … Там були винні лавки, харчевні, квасниці. … Піднявши руки вгору, стрибав, хапав чоботи за носки і летів донизу. … – А ти куди, халамиднику?! … – Хазяїне,, що хочеш бери! … Твій кінь скаче без упину по тридцять верств, а до моєї хати тільки двадцять.

Частина першa ЧУЖЕНИЦЯ У хаті в Пилипа Сиваша за столом сиділа бесіда: брат Охрім із жінкою, сват Манойло з свахою Килиною, кумТерешко Тонконоженко, сусіда Струк із своєю сердитою Стручихою, дядько — старий Корній Грабенко та своя сім'я. … не такий запальний хазяїн, як Денис, але ж таки хазяйновитий.