Результати пошуку слова: Хвилина

Нарешті її думки почали кружляти коло Переяслава й перенесли її туди цілком, їй пригадався той час, коли вони жили в тому місті, і нараз вона відчула в своєму серці приплив гострого жалю за тими хвилинами, що відлетіли у вічність… Зайва хвилина може зіпсувати все. В благоговійному мовчанні минула хвилина, друга…

Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Один хвилина. Невже повернувся з кимось чужим Ковальчук?» Минула хвилина – і з двору інспектора почулося жалібне виття собаки. Наближалась вирішальна хвилина. В такій мовчанці минула ще хвилина. Та ось настала ця хвилина.

Я чую хвилинами свою душевну самоту, мов щось живе. Він один не дається спіймати, як те щастя, що існує лиш хвилинами — в нервах і настрою. — Я поставив питання, не звертаючи ока з лиця дівчини, і потім наступила хвилина цілковитого мовчання. По кількох хвилинах я стояв коло неї й передавав білет.

Це була чудова хвилина. Це була така хвилина, коли у людей заспокоюються нерви, м’язи жвавішають. Певна річ, вони відчували, що лев-велетень ще повернеться, але, не знаючи, коли саме наступить ця тяжка для них хвилина, вони сповна пили теперішню радість. Ця хвилина відпочинку стала уламрам на користь.

Довга хвилина мовчання. Хвилина, ще одна, може, хвилина – і сміливі вої верхніх земель вдали б спини… Ще хвилина – і вони побачили вогні, тут-там серед темряви горіли смолоскипи, їх було все більше й більше, вдалині, здавалося, переливався жар. Це була хвилина, якої всі ждали.

І коли настала та хвилина, Магістр скінчив свій екскурс в історію музики, зіграв на закінчення одну з сонат Габрієлі, потім підвівся і, повільно походжаючи по маленькому класі, почав розповідати: – Проте хвилини так і лишалися хвилинами, а передчуття – тільки передчуттями.

По двох хвилинах був назад з порядним куснем хлiба в руцi. Хвилина глибокої тишi. Його приневолює до поважностi надзвичайна хвилина. Ще хвилина, друга, i пара перестає йти, а натомiсть тоненьким цюрком линувся первак. Ще хвилина, i вони сховалися за могилою. Хвилина тишi. Хвилина тишi i спокою.

Але заснула швидко — і це завжди їй було, що хвилинами смутку чи прикрості со? Хіба ви не почуваєте хвилинами, що здатні на щось велике? Це був блажений настрій безтурботності, хвилина розснаження скупченої довгий час психічної енергії перед новим її напруженням. Ні години змарнованої, бо навіть хвилина не вертається ніколи!

Була хвилина, коли він хотів покинути храм, але його зупинила думка, що можуть не відчинити йому брами. Цей спів хвилинами так полонив його, так глибоко проймав його душу, що Рамзесові хотілося спитати, чи не сам це він співає і навіть чи не сам є цією піснею любові?.. що зараз саме слушна хвилина здобути ласку молодого фараона.