Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Зітхнула хвиля, і зітхнув Ярослав, і побачив вечір, коли стрівся з Оксаною, коли визбирував її коси, що впали в туман. … Хапаючись руками за груди, за одвірки, за двері, сліпнучи од сліз і горя, вона якось вибралась із хати, за якою стугоніла хвиля. … У татарському броді по-дитячому причмокувала хвиля і смоктала берег.