Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Страшно, що десь далеко стiльки простору, стiльки чудес, стiльки дивних барв i гранiв життя, а вiн, малий i хисткий, з блiдими розпаленими щоками, з хворобливим огнем в очах, сидить отут у чотирьох заплiснявiлих стiвзх засипаної серед чистого поля снiгом хатини i навiть не смiє мрiяти про те велике.
