Результати пошуку слова: Хлопець
Олекса Кобець – Записки полоненого
Прокидаючись од стусанів, хлопець кліпав невторопними очима, позіхав, повертався на другий бік і миттю засипав, знову починаючи розмовляти про все, що робив чи бачив удень. … Хлопець з ляку відскочив од мене на кілька кроків, глянув несміливо мені в вічі, часто-часто заблимав своїми оченятами, і потягся до них руками: –
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…
Хлопець розмовляв з мамою по-українськи, а з батьком по-польськи. … Хлопець подібний до мами – симпатичний, чорне кучеряве волосся, розмовляв гарною українською мовою. … Це був молодий хлопець, рослий, фізично міцний, але делікатний у поведінці, мабуть, колишній студент духовної семінарії або філологічного чи юридичного факультету.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Сер Джон замість примножувати славу родового маєтку все кинув і повіявся в світи з мандрівним цирком («Нарешті знайшовся хоч один хлопець з фантазією…»). … Хлопець зупинився. … Уже спустившись донизу, хлопець пожалкував, що не взяв на пам’ять примітний сірий камінець, і раптом точнісінько такий побачив під ногами.
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка
– запитав хлопець. … За мить до кабінету ступив ставний вродливий хлопець з пещеною чорнявою борідкою. … У середу до лікарні потрапив останній хлопець, він жив з бабцею, батьки за кордоном у відрядженні. … Хлопець періодично приходив до тями. … – Хлопець залишиться тут, і ти, саме ти зробиш усе, аби врятувати його.
Біблія – Старий заповіт
5 І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас. … 22 І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. … І виростав той хлопець, і Господь благословляв його. … Хлопець побіг, а він пустив стрілу поза нього.
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях
Наприклад, Гільєрмо дель Торо, схиблений на фізиці хлопець, з яким я навчалася у випускному класі. … Коли ми увійшли, присутні привітали нас ввічливими кивками, і лише один з тих, що сиділи за стійкою бару, хлопець років двадцяти п’яти, з ранговими відзнаками старшого лейтенанта, трохи розв’язно вигукнув: –
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході
Певне, так воно й було, бо хлопець мав десь сімнадцять років, не більше. … Хлопець подався за ним і йшов аж до того місця, де олень упав і сконав. … – Він чесний хлопець. … Хлопець дивився поперед себе виряченими очима і був такий смертельно блідий та наляканий, що жінки позадкували від нього, а Вілсон скочив на ноги й крикнув: –