Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment Хлібороби-власники пішли. … волиняки-хлібороби, старовинні українські козацькі роди – Смаль-Стоцький з Дорошенком.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Недаром в таку годину – аби неділя або яке свято – хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись! … Ясне сонечко любо світить та гріє; сніги тають; біжать з гір долинами прудкі протічки срігової води; ранні чумаки коло возів лаштуються; а там і хлібороби заворушилися… Настає весна.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Хлібороби і солдати. … Ми, знаєш, люди маленькі… У президіях не сидимо, ми більше на полях… Ми – хлібороби… Ти ж бачиш по зведеннях – середнячки… Ви до начальства ближче, а ми… З обласним центром розмова інша: –
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Міські й сільські хлібороби та раби впізнавали корінфських евпатридів, спирались на мотики й зачудовано дивилися вслід, а потім перегукувались через дві й три ниви: –
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Але після знищення Січі, величезні площі Запорожжя були роздані царицею Катериною поміж найближчими до неї вельможами, а водночас із тим на Запорозькі землі прийшли закликані з Німеччини німці-хлібороби; між іншим, їм було подаровано острів Хортицю (2500 десятин).
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Знатні хлібороби приходили до Захара і Семена, приїжджали робітники з суперфосфатного заводу, не минали їхньої домівки і Іван Васильович і Генадій Павлович.
ВОВЧОК Марко – Сестра Posted on by / 0 Comment Є в нас Лящі, так то не ковалі, а так собі хлібороби, як і ми.
УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига Posted on by / 0 Comment – Зробив би я, батечку, добру комору, щоб хлібороби мені до неї хліб звозили, а я б у заморські краї продавав та велике багатство придбав.
ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу Posted on by / 0 Comment Наші хлібороби та садівники нищать бур’яни і культивують кілька десятків корисних рослин, даючи решті волю змагатися самим за своє існування.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment Були хлібороби батько й мати, що весь вік творили хліб і мед для людей.
