Результати пошуку слова: Хмара

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

По хвилi показалася на улицi мов чорна гоготяча хмара, – … Над цiлим товариством залягла знов хмара непевностi. … Я ще й не озирнувся, а ту вже цiла хмара камiння дрррень на жидiв. … грюкання, гвалт, писк, а нараз страшенний грохiт, хмара пороху… Люди по кусневi розiрвали стiни, –

Псалтир (на українській мові)

Posted on by / 0 Comment

^12 Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе. … ^6 Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами. … ^35 Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах. … ^23 Він наказав хмарам і відчинив двері неба.

ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі

Posted on by / 0 Comment

Тепер у полі зору була майже вся зоряна хмара – щільна світна маса, в якій не можна було виявити окремих зірок. … Схожа на пасмо яскравого світного диму, посічена глибочезними чорними безоднями, вона висла в просторі, наче розкуйовджена вихором хмара.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Чорний ліс, повен грізного шуму, і чорне небо з-за лісу з відблисками загравищ на хмарах, з фронтовою багряністю, що робить темінь ще глибшою, ще похмурішою. … Хмари нависли над самою горою, небо гогоче, все в тріщинах блискавок, крізь прориви у хмарах бачимо в спалахах ще вищі, горішні сфери.

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Але не встиг «Ель-Сейф» залишити гавань, як налетіла чорна хмара – рідкісне явище в Червоному морі, а слідом за нею прудкий вітер погнав череди велетенських хвиль. … А над обрієм уже піднімалася хмара, схожа на сизе крило голуба. … що надходить хмара, з якої впаде ота конче потрібна волога.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Хмара куряви здіймалася з-під копит ханського коня. … Тупіт копит, крики, хмара куряви і пір'я з розтоптаних копитами гусей – усе це нагонило ще більше жаху на бахчисарайських обивателів, на яких звістка про напад козаків, звалилась як сніг на голову. … Хмара поволі росте, розширюється, охоплюючи відстань у кілька верст.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

І встає перед його очима розгніваний бог, обгорнувшись чорними хмарами… і гукає на Ілію – карати злого!.. … кахикає, як зимою старі баби на печах, коли почнуть прядиво м’яти… А курява, як хмара, слідком за вівцями… – … тільки десь сонце заховалося, небо сірими хмарами обмазалось.

Оболок

Posted on by / 0 Comment

о́болок – іменник чоловічого роду (хмара) відмінок однина множина називний о́болок о́болоки родовий о́болока о́болоків давальний о́болоку, о́болокові о́болокам знахідний о́болок о́болоки орудний о́болоком о́болоками місцевий на/в о́болоку на/в о́болоках кличний о́болоку* о́болоки* [арх., поет.]