Результати пошуку слова: Хмара
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Прожектори ганяють по небу, по хмарах рідких, високих. … Велике яблуко рожевіє в темних далеких хмарах. … Небо в пелехатих червоних хмарах згасає, сиві сутінки оповивають усе навкруги, а люди, що зібрались на березі — і генерали, і рядові, і обкомівці, і дніпрогесівці, — … палаюча хмара над Маріуполем… —
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Про сю славу наші кобзи Дзвонять по базарах, Мов громи гримлять на небі У блискучих хмарах. … Так, нема його на світі… Нема вже сонця; хмара обгорнула Ввесь світ. … ДУМА ДРУГА І Не чорна хмара суне-наступає На темно-сиву непроглядну хмару: Чабан добутків папських придуває У патріаршу київську отару.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
На самій голові в диякона, в хмарах, стояла богородиця, вдвоє більша од його, з омофором в двох руках. … Для неї тісно стало в світлиці, в цілому домі; її думки кудись рвались, як птиці, хотіли летіти, крутились під небом, під хмарами, та не знали, де сісти, де спинитись. … Усе небо було закрите хмарами, як густим білим димом.
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях
Людям та іншим розумним расам цілком вистачало зірок у самій Ґалактиці і в обох Маґелланових хмарах, а такі маленькі острівці, відрізані від зовнішнього світу, нікого особливо не приваблювали. … Раніше такої впевненості не було, тому на початку війни наш уряд не ризикнув застосувати странглетний запал у Магелланових Хмарах.