Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея
Нарешті зокола почулась чиясь хода, і двері відчинилися. Було чути, як вона співала, збігаючи вгору сходами. А коли спускався сходами, на очах у нього бриніли сльози. Через кілька хвилин вони спустилися сходами. Я боюся, щоб її не подряпали на сходах. Коли їхня хода завмерла внизу, Доріан замкнув двері і ключа поклав до кишені.