КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Ходімо!… Вона благала – і він пішов далі, міцно притиснувшись плечем до плеча, з одним бажанням – йти так, щоб не лишитись позаду і не побачить, що у Марічки замість одежі, замість спини… Е, що там… не хотів думать.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment «Ну-бо, хлопці, поспішімо, На той спорний грунт ходімо!
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment бракувало йому духу живла, як соли до страви: ходімо, сестро, по ягоди, —
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment ще й бадьоренько гомонить до мене, мовляв, оскільки це село Семенівка, ну, то ходімо,- каже,- до Семена.
