Результати пошуку слова: Холодна

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

– Річка ця швидка, холодна й тече далеко. … Правиця і справді була важка і холодна, мов крига. … – Хто б не познайомився з ним, неодмінно полюбить, кожен по-своєму, навіть та холодна красуня з Рохану.

Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ

Posted on by / 0 Comment

На урочис¬ тих обідах — холодна закуска, яку подають перед першою стравою. … Холодна страва з дрібно нарізаних овочів, приправле¬ на олією, оцтом і т. … Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кин¬ джалом, що має фігурний вигин, 622 увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

холодна та чиста, як сльоза… Напився я, – … Прокинувся, підвівся… У голові – дурман, у грудях – згага… Давай він пригадувати… Перше всього спала йому на думку зігнута в три погибелі постать Чижика – гнучка, холодна, як гадюка… Чіпка махнув рукою, найшов шапку, надів на голову і вийшов з хати.

АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари

Posted on by / 0 Comment

Проте я маю знати одну річ: чи часом не через мене ти така холодна з ним, така неприступна? … Проте там її не було, а холодна ковдра й відсутність сліду від голови на подушці свідчили про те, що вона встала давно. … До крана надходить і гаряча, й холодна вода, їх можна змішувати на свій розсуд.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Коли ж попружнішав напахчений пісками пустелі вечірній вітерець, усі троє один по одному вмостилися спати на надгробках, поклавши під голови згортки козячих шкур, щоб над ранок, як із неба впаде холодна роса, було чим укутатися. … Тут починалася холодна течія з Боспору, а над хвилею гуляв свіжий вітерець.

МИРНИЙ Панас – Казка про Правду та Кривду

Posted on by / 0 Comment

Ніщо тоді на ній не жило, не родило, й сама вона – холодна та слизька – каменюкою була… Сірі тумани снували по ній, темні та непроглядні хмари огортали й крили від ясного сонця; дрібні дощі поло-сували її і вдовж, і вшир, і впоперек.

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

Але тут усякого вихованого серед сумної дійсності паризького світу юнака, навіть з уявою Жюльєна,— холодна іронія пробудила б від такої романтичної маячні; великі подвиги й надія прославитись миттю розвіялися б, а натомість пригадалася б загальновідома істина: коли покидаєш коханку,—горе тобі!