ШКЛЯР Василь – Залишенець
Якби знала, то не прийшла б… Вітряк стояв холодний, закостенілий, давно вже тут не мололося, замок із дверей було зірвано, крила скидалися на перекошений хрест. … їй було страшно, дуже страшно, і вона з усіх сил намагалася стримати, приховати цей огидний холодний дрож. … У лісі було тихо, а тут, на березі, дув холодний осінній вітер.