Skip to content Різку, аж розпачливу кривду відчуває з того, ніби рану від іржавого ножа, коли впікається і мучить. …
– Коли достойні, з ними. …
Коли б і могли, не підем. …
– хтозна. …
– Хтозна. …
І чоловіка пригощувала до зілля, він їв, хтозна що з ним зробиться, – …
– І хтозна, чи скоро кінчиться. …
– Хтозна, – 