Результати пошуку слова: поволі

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Курява поволі вляглась, за возом наполоханими пташенятами злітав сухий лист. … Обтяжений думками і надіями, поволі ходив полем, як ніколи іще ним не ходив. … І він уже рівним голосом поволі додав: — … — зіскакує поволі з полудрабка й підходить до Гриця Шевчика. … Не прощаючись ні з ким, поволі і гордовито вийшов із хати.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Канае поволі опам’ятовувався. … Зір до нього ще не вернувся (він і досі був у полоні страшного видовища), але поволі воскресало відчуття дійсності, повсякденності – одним словом, того, що він, Канае, – … І тоді їй поволі відлягало від серця. … Щось поволі пишеться. … Наполягати на своєму чи змиритися?” У Канае поволі псувався настрій.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Тому їхали поволі й до Лубен добралися тільки надвечір. … Радість від того, що це ще не татарська неволя, почала поволі гаснути. … накинув наопашки кожушину і поволі рушив до сіней. … Козаки поволі заспокоювалися. … Наперед поволі вийшов Стягайло. … Бондаренчиха підвела чоловіка і, кланяючись та схлипуючи, поволі повела його до воріт.

Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК

Posted on by / 0 Comment

Постоявши в задумі кілька хвилин і помилувавшись красою дівчини, Кара-Мустафа легенько зітхнув, повісив картину на місце і почав поволі спускатися крутими сходами вниз. … Якусь хвилину постояв, а потім поволі попростував до високих позолочених дверей, обабіч яких на чатах стояли два чорнолиці велетні-нубійці.

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

Завжди спокійна, врівноважена, мати ніколи не поспішає, не метушиться, говорить поволі, ніби обмірковує кожне слово. … Поволі наблизилися до старої закинутої каменоломні. … Масивний кам’яний блок поволі повернувся, і перед ними відчинився широкий прохід. … Військовий прокашлявся і поволі заговорив: –

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

Поволі осідала курява, збита худобою. … Став поволі читати: Галактика, вакуум, гамір, галас, гасло, гармонька, гарпун, вольовий, воля, віче, володар, ветеран, ватра, галявина, вітролом, в’яз, гербіцид, віспа, впівголоса! … Мчали промені зі сходу, світлішав поволі широкий Дніпро, вбираючи в себе всю неповторну красу літнього неба.

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

А тур поволі подався до річки. … Насунула година крові; поволі, лукаво й зрадливо попливла вона в глиб лісів. … Окремі розпорошені відомості поволі спліталися в одне ціле, творячи казку про світ. … Всі поволі вертаються, почуваючи себе обдуреними; деякі виють і зітхають. … Отак кружляючи, він поволі опинився між ними та Вогнем.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Поволі пропливла прозора, ніби вилита з найчистішого скла, рожевофіолетова медуза. … Рак поволі повз до нового житла, обережно несучи свою красуню. … Зоолог зараз же схопився на ноги, але Скворешня підіймався з грунту поволі, з зусиллям. … Довгі похилі зали здіймалися і поволі котилися в далечінь.

Улас Самчук – Марія

Posted on by / 0 Comment

Полум’яні язики відривалися від гілок, поволі спадали до землі й кричали під ногами. … Отак сидіти спокійно і слухати, як тато дихає, дивиться, як поволі жує, як ворушиться його борода і моргають вуса. … Поволі почала забувати. … IV У суботу, коли сонце досягає славетного вечірнього пруга, поволі бамкає великий монастирський дзвін.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Двоє похмурих чоловіків підійшли ближче і поволі, знехотя зняли віко. … Її хата стояла глибоко в лісі серед боліт, що тяглися вздовж вузенької річечки Ірдинь, і, дивлячись зоддалік, можна було подумати, що цю хижу нетеча-трясовина поволі всмоктує в себе. … –  Він мене силою поволік.