Результати пошуку слова: Хтозна-куди

Здавна навчилися вони тихо й непомітно зникати, коли [9] якийсь здоровило несподівано вламувався, куди його не запрошували. … Залиш його та рушай, куди заманеться. … Хтозна, чого це так. … Втім, хтозна, може, до чогось він і придатний! … Раз у раз ти бурмотів: «Чи побачу я ще цю долину, хтозна?» та таке інше.

Савка заплющив очі, і пісня понесла його кудись у затуманені яри та долини. … Куди ж це її несе? … Куди? … Куди піти? … – Куди? … – Куди ти мене виганяєш? … – Хтозна. … – Хтозна… –

— Куди ти тягнеш? … Майне перехожий; прогуркоче трамвай; з диким вереском промчить кудись колона криваво-червоних пожежних машин. … Іч, куди верне. … Все збиралась поїхати до батьків, відкладала це день відо дня, і ось тепер уже і їхати нікуди, доганяй тепер своїх хтозна-де… Чому він не постояв ще трішки?

Без багатства, без статків та маєтків, на шматинці землі в убогій хаті… І от тепер Єлена чула, що все те щастя кудись відлітало. … — Куди нам! … Біда з сим отцем Кралевичем… Облає тебе хтозна за віщо, зневажить — а ти не знаєш навіть, що й відповісти.

Такого шелесту наробила – Ява не знав, куди й очi подiти. …  Хтозна, може й так. … Те, куди ми влетiли, чесно кажучи, ставком можна було назвати лише умовно. … «Куди треба». … Може, й плакав, хтозна… А в такi хвилини не хочеться бачити нiкого, нiкого в свiтi. … –  Хтозна, може й правда. … Дiйсно, хтозна-що може бути.

І куди?! … Куди? … — А цю куди?.. … А куди дітися?! … — Вже пізно кудись… «Надто пізно!» — … Він забере Ліду, і вони вдвох переїдуть кудись далі від Подолу… Може, за місто. … Дружина з Павликом відразу здогадаються… Що я в курсі… Хтозна, чим обернеться? … — Хтозна. … хтозна, що кому на Новий рік знадобиться. … Хтозна.

— Куди? … — Як це куди? … — Ти ж не знаєш, куди він поїхав! … «Куди ти?» — … «Вам куди?» — … — І куди о такій порі? … Життя мов кіно, куди приходять розвіятися. … Якби був вісімдесятим або дев’яностим, хтозна, чим би все завершилося.

туди, куди вони всі йдуть, падаючи й знову встаючи. … Куди? … Чи, може, як іронію, що от, мовляв, Христос мав куди бігти, рятуючись утечею, а він, Максим, не матиме?.. … –  Хтозна… –

Кожний сотенний знав, куди мав рушати, – … а все те зроблено без жадних вказівок із Київа, куди ми офіційно донесли про свій прихід вечором 12.1. … Тільки погано, що команда не надійна з погляду національного і хтозна, чи теж не контрреволюційна.

Чого з ненашої столиці лізуть, сиділи б дома… Ну, частину бери, і нам зостав; так куди там! … При владності Отроходін, якій неодмінно приналежить, куди б не було!  … – хтозна. … –  Хтозна. … І чоловіка пригощувала до зілля, він їв, хтозна що з ним зробиться, – … – І хтозна, чи скоро кінчиться. … –  Хтозна, –