Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Чому ви не визнаєте себе винним у вбивстві двох товаришів? … — Я розумію, чому деякі навіть сивіють. … Чому? … — То чому ж ви таке кажете? … — А чому ви не воюєте? … Так баба з переляку померли, а дівчата — одна в Німеччині, а друга хтозна-де. … Одне б’ються, та й б’ються, та лізуть на смерть, на хтозна-яке каліцтво.