Результати пошуку слова: Хто

Всі вони розуміли, що плем’я має великі втрати, що настають тяжкі часи: ті, хто врятував своїх дітей, на радощах підносили їх угору до хмарного неба. … Тоді всі, хто не спав, відчули безмежність свого лиха. … Хто оборонить їх від темряви й зимового вітру? …  Хто з дівчат має кращу постать?

Личко Катерини запаленіло більше, а очі зблиснули іскрами, ніби хтось там кресав кремінцем вогню. … – Бо ще незвісно, хто з вас правий, а хто винуватий. … – Ну, може, хто бачив, як він крався до вашої господи. … – Хто подавав до столу?  … А іншого, хто б учинив мені гріха, не відаю, бо ні з ким іншим не сходилася, –

Придержуючи пальцем сторінку, він двічі закривав книжку, щоб глянути, хто автор. … Але хто такий Свайнберн? … – Хто? … Хто з них зумів би напнути вітрило або стояти коло стерна чи на вахті? … Він не знав, що багато хто з них віддавав йому своє найкраще, дарма що воно було вбоге. … Хтось шарпнув його за руку й промовив: –

Коли я прибув у Нью-Йорк, багато хто виявив бажання довідатися про мій погляд на цей феномен. … До того ж капітан Фарагут обіцяв суму в дві тисячі доларів тому, хто перший помітить тварину, буде то юнга чи матрос, боцман чи офіцер. … і п’ятсот доларів тому, хто влучить у пекельного звіра.

Він гадав, що це хтось пожартував. … Хто тобі допоможе? … І хто врятує від банкрутства твого батька?  … Поки що про це ніхто не знає… Але повернеться корабель, і коли не сам капітан Луїс Ліпман, то хтось із членів екіпажу неодмінно роздзвонять про невідому силу, яка перепиняє всі підступи до острова.

Не мое завдання шукати, хто замовчував правду. … Звичайно, тоталiтарнi режими надали цiй давнiй колiзii брутальноi гостроти: «Хто не з нами – той проти нас»… Як вiдомо, 1926 року Довженко покинув Харкiв, переiхав до Одеси, став кiнорежисером. … «Хто краще насмiявся над емiграцiею, –

Кайдаш не їв од самого ранку; він вірив, що хто буде постить у ту п'ятницю, той не буде в воді потопати. … Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю. … Старого неначе хто вщипнув. … Голова стукнула, неначе хто кинув на лаву гарбуза.

Хто ти? … Опочивальню миттєво затягнув чад і пороховий дим… Хтось кричав, хтось лаявся і натужно кашляв. … — Хто ж цього сердегу так ухойдохкав? … — Так, це його хтось із мушкетюги поцілив… — … — Хто його зна, — … Хто хутір попалив? … Хто його зна, синку? … Хтось і повірив… тільки не ми. … Хто повірив, тих голови потім на плотах Дніпром попливли.

не дивно, що в університеті багато хто ненавидів його лютою ненавистю. … — А хто може їй щось дозволити чи заборонити? … — Її родина — звісно хто. … Не знаю, хто почав перший, але ми так захопилися… … Про те, що він має коханку, твердили всі, хто його знав. … Вона красуня — так кажуть усі, хто розуміє.

Але хто казав, що на перешкоді цьому стоїть його позапартійність, інші запевняли, що він трохи дивак і завзятий мисливець. … Хто ж він, «обранець серця», « … Хто послав їй цю розкішну посмішку любові? … Острах узяв її тоді, так немов хтось давно вже за нею стежить, весь час стоячи за її спиною й непомітно пантруючи кожного її руху.