ВОВЧОК Марко – Iнститутка Posted on by / 0 Comment вимовила стара… Зблiдла, як хустка, i очi їй засяли, i сльози покотились.
КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів Posted on by / 0 Comment Строката хустка – жовте і багряне – з плечей лісів упала їм під ноги.
ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ Posted on by / 0 Comment Оглядаюся — біжить, вистукує черевичками, хустка біліє.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment В господарстві, котре було на її голові, йшло все звичайним ладом, і лише спущені віка і якась утома свідчили про її психічні терпіння… Хустка зсунулася їй з голови, однак вона того не завважала.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі Posted on by / 0 Comment Біла хустка підкреслювала засмаглість її обличчя, вкритого дрібнесенькими росинками поту.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment аж то Левко!… Левко, таки сам, гарний та бравий: у міщанській свиті, поясом каламайковим підперезаний, шапка висока з червоним верхом і з сірою околицею і за поясом вже й хустка червона та красна шовкова, з великими квітками; такої по селам не видно.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment А в пана Микити Уласовича Забрьохи, хоч і є стьожка, є й хустка, та ба!
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment У неї хустка зсунулася з обстриженої попри шкуру голови, вона заслинилась аж гидь було глянути.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Мiж вишняками раз i вдруге майнула її хустка – i вже нема нi жiнки, нi її глибоких очей, нi дитяти з хмелинами кучерiв.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment На голові попеляста шовкова хустка, перев’язана червоною стрічкою.
