Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Хутко їхати було неможливо, і коні пішли повагом. … — Я не можу їхати так хутко! … Тупотіння коней хутко наближалося, і скоро, вибігши з-за рясних ялин, поуз наших подорожніх птицею пролетів розкішно вбратий польський пан. … Вони хутко йшли вузькими вулицями. … Він хутко розмотав останні мотузки і став на ноги.