Результати пошуку слова: Цвіт

Розділ I Робітню художника сповнювали густі пахощі троянд, а коли в садку знімався літній легіт, він доносив крізь відчинені двері то п'янкий запах бузкового цвіту, то погідніший аромат рожевих квіток шипшини. … Вітерець здмухнув кілька квіток з дерев, і важкі зоряні ґрона бузкового цвіту колихнулись у млосному повітрі.

Скільки тут побачень було призначено, скільки цвіту з каштанів осипалося на нас! … Звіробій, журавлина, липовий цвіт — у неї є все од всього. … А в Каліфорнії тепло, друг пише: усе цвіте. … Груша цвіте, персик цвіте. … їздили в пустелю дивитися, як цвітуть кактуси. … Але він не цвіте.

Небо синіло делікатним ясним кольором, що переходив нанизу понад горами в прозорий, опаловий цвіт. … З-за домів, з-за стін скрізь виглядали гілки абрикосів, обсипаних цвітом, неначе білим пухом. … Старі абрикоси стояли саме в цвіту, неначе обсипані білим, трошечки рожеватим пухом.

Я створив жалюгідно малу кількість кінофільмів, вбивши на се весь цвіт свого життя, не по своїй провині. … Користуючись підготовкою до знімання фільму «Життя в цвіту», шанобливо повідомляю Вас, що від сього дня я перестаю одержувати заробітну платню. … Цвіт людського мозку — знання.

Азалієвий цвіт. … Аконітовий цвіт. … Аличевий цвіт. … Амарилісовий цвіт. … Анемоновий цвіт. … Бальзаміновий цвіт. … Барбарисовий цвіт. … Однорічна овоче¬ ва рослина; різновид цвітної капусти з м’ясистими паростками, суцвіття яких зрізають у міру їх розвитку. … Цвіт вайгели. … Цвіт вербени. … Цвіт віскарії.

І холод смертельного болю й розпуки Стиска моє серце, затемнює світ; Безсильні, безрідні опадують руки, Життя зав’ядає, мов в студені цвіт. … Написано д[ня] 19 цвітня 1878, досі не друковано. … Я довго, пильно слухав стону твого І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш: Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього!

Попід стінами кругом садочка неначе вилася гірлянда з бузкового цвіту. … Я люблю чорний цвіт, – … «Чорний цвіт, мрачний цвіт ти мне мил навсегда», – … Він вже не чув, як щебетала Христина, і все неначе бачив свою дорогу Саню в кишиневському садку весною, в густій алеї з акацій саме в цвіту, де він побачив її вперше.

Є такі люди, що і до смерті не теряють краси, цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою. … І тепер ще не втратила вона ні чудових чорних високих брів, ні іскряного блиску в огнястих, променястих чорних очах, ні червоного цвіту на губах, ні рум'янцю на щоках.

Цвіте душа! … Вишні давно вже родять, і пух із тополь летить, як цвітуть на початку червня, і Мар’яна любить той пух. … — То ж гречки цвітуть.. … Весь край засвітився соняшниками, що могутньо розвертаються своїми тугими коронами для цвіту. … Цвітуть картоплі, і мак по них цвіте. … — Кермек цвіте.

— Се мій муж, мій рай цвітущий, Радощі й утіхи: На войні він лев жерущий, Дома — голуб тихий». — … Од вашого меча недавно на Цоцорі Ліг трупом безголовим лях олживий, А на тім руськім невпокійнім морі Втеряв свій пишний цвіт козак зрадливий, І полом’єм взялись його поселки й ниви.