Результати пошуку слова: Цирк

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ) ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЕСТРАДНОГО ТА ЦИРКОВОГО МИСТЕЦТВ СЦЕНІЧНЕ ТА МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО: ЦИРКОВІ ТА ЕСТРАДНІ ЖАНРИ. С 92 Сценічне та музичне мистецтво: циркові та естрадні жанри.

До цирку. Цирк! Коли я був у другому класi, нас возили на екскурсiю до Києва i повели осюди, на площу Перемоги, в цирк. До того я бачив лише окремi цирковi номери по телевiзору, в кiно. Але живого цирку я не бачив нiколи. I цирк справив на мене таке враження, що я буквально очманiв.

циркови́й – прикметник відмінок однина множина чол.

цирк – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний цирк ци́рки родовий ци́рку ци́рків давальний ци́рку, ци́ркові ци́ркам знахідний цирк ци́рки орудний ци́рком ци́рками місцевий на/у ци́рку на/у ци́рках кличний ци́рку* ци́рки*

> естра́дно-циркови́й – прикметник відмінок однина множина чол.

цирка́дний – прикметник відмінок однина множина чол.

цирка́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

цирка́ч – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний цирка́ч циркачі́ родовий циркача́ циркачі́в давальний циркаче́ві, циркачу́ циркача́м знахідний циркача́ циркачі́в орудний циркаче́м циркача́ми місцевий на/у циркаче́ві, циркачу́, циркачі́ на/у циркача́х кличний цирка́чу циркачі́ [розм.]

цирко́новий – прикметник відмінок однина множина чол.

циркуля́рний1 – прикметник (який є циркуляром) відмінок однина множина чол.