Результати пошуку слова: Цить

–  Цитьте!  … – Цитьте… я чую чийсь голос, то не собаки, ні… о, ще раз. … –  Та цитьте ви, хоч доки повечеряєм, – … – Про дичину вже цитьте. … цитьнув на них Раусон, – … Та цитьте, годі вам гавкати!  … –  Цитьте!  … –  Та цитьте ви вже з своєю індіянкою! … –  Цить, Гекторе! … Цить, Дейку!  … –  Цить! 

Цить!.. … «Цить, цить, Галю!.. … Цить, сестро!.. … А – а – а… Цить! … Цить! … – Цить, гад!! … Цить! … Цить!!

— Денисе, цить! … — Цитьте, ви, суси тупорилі! … — Цить, Хамло, цить! … — Цить! … — Варко, кажу тобі — цить! … — Цить уже краще! … Цитьте!

– Цить, Бімбо, цить! … Цить!- сказав Малий. … Цитьте, цитьте, золотко, жилаві курчата – це, далебі, дурниця, не варто й згадувати. … – Цить, зараз не про це йдеться,- сказав Малий. … Цитьте! … Цитьте!

Ну, цить же, цить… гоп-гоп! … –  Ну, цить же, цить! … Одно скiнчило, друге починає… Цить менi зараз!..

Цить, вельмишановний! … – Цить, вельмишановний! … – Цить, вельмишановний! … – Цить, Михайле! … – Цить!.. … – Цить!..

Та цить же, будь ти прокляте!!! … Цить!… А от отак!… – …  Ну ж, цить же, цить, ясочко моя!… – … Ну цить же, цить, –

«Царю,- скрикнув Лис,- ох, цить! … Він, її поцілувавши І від себе відірвавши, Каже: «Жінко люба, цить! … «Цить, то риба так хапає». … «Цить, се щука є велика, Та така, немов баран!» А то хвіст обмерз вже кріпко.

М а в к а Цить!.. … М а в к а Цить! … Л у к а ш (оглядається) Цить! … Л у к а ш Цить! … цить!