Результати пошуку слова: Цить
ШКЛЯР Василь – Залишенець
Цить! … Цить! … Цить мені, бо я тобі зараз як побіжу, то не знатимеш, у який кінець бігти! … Отаман уже й сам, як дитина, сміявся з тих їхніх відгадок, аж тут Вовкулака раптом ударив себе по лобі й сказав, щоб усі замовкли, ану цитьте мені, сказав Вовкулака, бо я здогадався, що найдорожче у тому скарбі.