Результати пошуку слова: Цура
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
На бенкети суті в курені до них не поспішався, Горілок їх добрих і медів п’яних немов цурався. … Звав і він богів із неба Против азіатства, Та цурався, мов Ереба 12, Бурліїв-козацтва. … Хай їх цураються, З ними не знаються Отецькі чесні дочки. … Цураючись латинською завзяття, На єзуїта інші позирали скрива.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Марта знала, що Воздвиженський бiльше звертав увагу на неї, й була рада; Степанида завидувала й почала цураться сестри. … Не цурайтесь-бо мого хлiба-солi! … Всi кинулись до яблук, тiльки панiя Висока цуралась їх, неначе "трефного" жиди. … Єсть у мене миленький, Та далеко од мене; Перечула через люди, Що цурається мене.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
Се не буде брехня, і їм треба усе розказати; тільки як скажеш тепер, а вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума, тебе будуть лаяти, мене стануть цуратись і будуть нас розлучати. … Тепер ти людей цураєшся, а там стануть і тебе люди цуратись, і досидится до сідої коси.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Ти підеш за одного з них заміж і будеш цуратись навіть згадки про того нахабного хлопа, що смів збаламутити твоє необачне молоде серце. … — Я не примушував би тебе цуратися своєї віри, що ж до того, як жити, то ти сама б побачила, що прості та щирі козацькі звичаї далеко миліші серцю, ніж пиха та бундючність вашої шляхти.