Результати пошуку слова: Цятка

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

Робот спрямував пістолет на інспектора… І в ту ж мить на сходах, що вели на другий поверх, спалахнула світла цятка, тонкий, як голка, промінь (видимий тільки тому, що в холі було темно) затанцював у робота на голові, плечах та спині. … Фільончасті двері в хол були відчинені, і йому здалося, що мигнула світла цятка й згасла.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

З цього мерехтливого блиску нараз виринула темна цятка й попливла їм назустріч. … Всюдихід ішов тепер по майже рівній місцевості, такій гладенькій, немовби вона була штучно вкочена й утрамбована; чорна цятка росла, люди побачили, що вона котиться на круглих балонних шинах, –

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

Потім вони почали гаснути, цятка за цяткою, і відступати. … Вхід у тунель був видний звідси як темна цятка в густій імлі; щось блищало там, а може, це сльози заважали дивитися на кам’янистий [310] клаптик землі, де розвіялося порохом усе його колишнє життя… Він обернувся обличчям до перевалу і зробив кілька непевних кроків.

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

Знімки були густо вкриті білими цятками – слідами радіації. … Тремтячими руками, не потрапляючи гвинтами в гнізда, професор прикрутив до перископа збільшувальну приставку, навів її на різкість: цятка перетворилась у маленьку тремтливу у нерівному бузковому світлі променя краплинку.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Тоді підійшов до ліжка і, звірившись, що пані й дівчинка обік неї твердо сплять, од-слонив нищечком укривало й побачив, що нага вона незгірша, як і вбрана, та не помітив ніякої признаки, що нею міг би похвалитись, опріч одної: під лівою груддю в неї була чималенька родима цятка, а круг неї кілька золотастих волосинок.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Але скоро та цятка засвітилася знову, цього разу далеченько. … Тоді темними цятками завидніло багато човнів на озерному плесі, й вітер поніс голоси есгаротян, що оплакували своє загибле місто, свої втрачені статки й зруйновані домівки.