Skip to content Казали люди, що і його либонь бито… Та так, кажуть, немилосердно, що аж кров цівкою… Вид Мотрин, й без того хмурий, ще дужче потемнів… Схилила вона сумно голову; потекли гіркі сльози з жовтих, мутних очей, потекли по щоках, по глибоких рівчаках, що літа та недоля попроорювали по сухому виду.