КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. … Тоді Юра підняв до хмари ціпок, що тримав у руці, і крикнув у синій клекіт: –