Ольга Кобилянська – Земля
Коли погадаю на те все,- а я все лише ту одну гадку маю,- то серце ціпеніє мені в грудях із жалю, і я не виджу світу перед собою! … Раз коло нього… а раз за ним простягалася, маячіла в різних формах тінь і держалася ціпко п’ят старого чоловіка. … Любов була сильніша й перемогла ненависть… Він учепився одного й держався того ціпко.