Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Ще недавно в цих могилах викопували чавунні турецькі казани і якісь мідні труби.
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Суп наливали в чавунні миски, але їх було мало. … Другий варіант: заїхати чавунною кілограмовою мискою разом з супом між очі, накинутись удвох на нього, вирвати лом чи дошку.
Концептуальні засади та шляхи реалізації проекту “Гуманізація технічної освіти у ВПІ.“ Posted on by / 0 Comment Як скульптор працює з незвичайним матеріалом (шамот, бетон, чавун, мармур).
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Перед високим будинком ткнув за чавунну огорожу свою палицю і, стараючись, щоб похідка була рівна, попрямував до секретаріату. … Чавунно почорніли обличчя партизанів, а очі, напівприкриті пухнастими повіками, звузились і тому, здавалось, мали значно довший розріз.
Конспект лекцій з дисциплін «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ СПРАВИ» Posted on by / 0 Comment на одиницю потужності проектованого підприємства – на тонну руди, чавуну, прокату, вугілля і т.п.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Коли ми в ній дві частини кисню O2 замінимо на дві частини водню H2, тобто коли ми нітробензол почнемо поволі розмішувати при вісімдесяти градусах з чавунними ошурками, з невеликою кількістю соляної кислоти, то матимемо анілін (C6H5NH2).
Олександр Довженко – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Безконечними поiздами вивозились на захiд руда, чавун, сталь.
ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр Posted on by / 0 Comment Коли бачить, біля чавунного хреста на роздоріжжі вовтузиться якийсь чоловік. … Тоді він, опустивши голову, признається, що виконує функцію поштаря – закладає й виймає папери із криївки в чавунному хресті.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Мотря встала, розпалила в печі й приставила чавун з водою.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Померлих ховаємо з музикою й співами он на отій захмареній, височезній горі Сан-Петер, на цвинтарі перед старим-старим, як світ, костьолом, що він мохом навкруги обріс – там, де відпочивають уже під важкими чавуновими плитами, що вже зовсім у землю повростали з колишніми могилками, такі самі полтавчани, кияни та інші…
