Результати пошуку слова: Чад
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
У тютюновому чаду на широких ослонах сиділи розважливі ґазди і цідили вино. … Сонце з самого ранку впиралося в долину снопом вогню, жорстоко пражило весь день, і до наступного ранку від землі не одлипала прогіркла чадом жара. … Батько привидом піднявся переді мною з хмільного чаду, зупинився в образі докору.
Олесь Гончар – Циклон
Стати нічим, перейти в нічогість, востаннє зітхнути серед цих чадних вирв, серед чорторийства, де позавпсали на кущах людські нутрощі, а поруч, у міспві землі, бруду та крові, знівечено лежать всюди рештки тих, що недавно були ще людьми. … Хоча й сам був контужений, відкопав, витяг тебе з чадної могили, сяк-так відволодав.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Пiдслiпо, чадiючи на всю хату, горiв його гнiт; вiтер ходив по хатi; сизий свiт коливавсь на всi боки, мов перед смертю чоловiк водив померклими очима. … Дерзай, чадо! … – та й капут вiдразу… або диму, чаду страшного, щоб та думка сама в диму задавилась… Пiт же!.. … Не свiже повiтря її привiтало, а з гар'ю та чадом.