Результати пошуку слова: Чад

КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів

Posted on by / 0 Comment

Чадра Марусі Богуславки», « … Хоч би яка скульптура з того чаду прийшла сюди постояти в журбі! … Ліловим чадом туманіє без. … ЧАДРА МАРУСІ БОГУСЛАВКИ Вузенька вуличка. … ну, як мені, чи гарно у чадрі? … Люблю чадру – і чорна, і густа. … Мого лиця не видно під чадрою.

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

Posted on by / 0 Comment

Вундстон плеснув долонями по підлокітниках крісла, де знову чадів сигарою, й підхопився на ноги. … Настане час, сер, і людину задушить нею ж розкурений чад. … невпевнено відказав Вундстон, добуваючи з кишені чергову сигару, яку він не так курив, як чадів димом.  … Під землею воювати легше: тут нема неба, куди виходить чад і трутизна.

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

Posted on by / 0 Comment

Складалося враження, ніби барачне місто розчиняється в чаду. … Іноді цей чад був такий густий, що в посутенілому повітрі проскакували електричні розряди, і навіть у найкращу погоду над Тунельним містом прокочувався грім. … Земля двигтіла, міста-смітники з гуркотом і скреготом випльовували в небо куряву, пару, чад, світло й вогонь.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Лойова шабасівка стікала на ліхтар розтопленим лоєм, тріщала і чаділа чорним гнотом, а Семен розжеврілими очима стежив за Мордком, що виводив на папері рядок за рядком, осміхаючись інколи непомітно над своєю роботою.

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

і заклубочилось на папері, аж чад пішов від розігрітих грифелів. … Шию так-сяк підтримував уламок штахети, а у відкритому череві дриготіли й чаділи катодні лампи, котрі той бідолаха притримував вільною рукою, другою безперестанку підкручуючи розхитані гвинтики. … La potente benzina italiana[159] смердів чадом.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

Бур’яни неначе дихали чадом. … Од важкого духу, од чаду пахощів та од несподіванки в неї закрутилась голова. … Ліда стояла на східцях ґанку ніби в чаду. … В Меласі аж дух забило й захопило ніби од чаду наркотичних пахощів.

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

А потім знову потягнулися будинки, довгі, жовті, двоповерхові, з темними вікнами; з них несло холонучим металом, органічним мастилом, ще чимсь задушливим і чадним, рідко й каламутно горіли ліхтарі, а вдалині, під якоюсь глухою аркою, стояли, наїжачившись, мокрі люди, і Рада зупинилася.