УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига
Не плачте, не журіться, може, я й сама визволюсь та й від інших біду відверну. … От і відвезли її до змія. … Отож з того часу й почало зваться те місце в Києві, де він жив, Кожум'яками. … Побігли вони на той кінець галяви, а він не став часу гаяти, вмить торбинки закинув на плечі, чоботи взув і на коня Гивера скочив.