Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
* Настала дальша неділя, і Тетяна йде знов лісом, як звичайно, поступивши на часок до Маври. … — Спасибі тобі, що додержав ти слова — та проте вертай — мати не жартує… Відлетів Гриць на чорнім коні, і тихо стало коло хати, лиш на часок, ніби десь на спогад там комусь, остався тупіт кінських копит у воздусі.