Результати пошуку слова: Чвирк

чвирк – вигук незмінювана словникова одиниця

байдужiсiнько чвиркнув крiзь зуби Ява. … Натискаєш на гачок, i тоненька-тоненька цiвочка чвиркаа метрiв на десять. … Отже ми одразу… Бровка на мушку – чвирк! … Чвирк! … Чвирк! … Чвирк!  … Але оте чвиркання… Чвиркаєш – є свiтло. … Не чвиркаєш – нема свiтла. … Або чвиркай i пиши. … Або не чвиркай i не пиши.

Ноги по самi колiна грузнуть в драглину, з-пiд них чвиркає брудна, iржава, шипуча рiдина. … То-то,- i чвиркнув крiзь зуби просто на долiвку. … Його куцi ноженята лопотять по втоптанiй стежцi, перестрибують через маленьку рiчечку, в якiй ловлять пiчкурцiв, черкотять по болотi, чвиркають брудною водою, дрiпаються обстрiпанi штанята.

Як він хвацько чвиркає-спльовує крізь зуби! … – що Ігор Дмитруха врешті чвиркнув крізь зуби і, вгледівши Шурика, кивнув: – … А Ігор Дмитруха чвиркнув крізь зуби і пхнув Галушкинського в плече: – … А Вася Лоб чвиркнув крізь зуби і, матляючи довгими руками, пішов по коридору.

А коли Мина оперіщив її, вона у відповідь давай кидати задки та чвиркати з-під хвоста Мині в обличчя якоюсь жовчю, а він і втертись не може, бо в одній руці віжки, а в другій батіг.

Тоді її брат Федот спіймав його і вдарив у ліве вухо так, що із правого чвиркнула кров.

Какора перший доспів до початку лісового багна, гнідий жеребець схарапуджено позадкував од піступно двигтючого падопу, чийсь необачний кінь вскочив передніми ногами в зелену трясовину, рвонувся назад, вибризкуючи на неторкану зелень чвирки чорного багна.