Результати пошуку слова: Червоно-сизий

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

Хто не пам'ятав його круглого, повного, червоного виду, його круглих, здорових, веселих сірих очей! … В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. … …несамохіть якось одразу обернули очі в той бік, де стояло Кам'яне, де мрів, ніби сизий туманець, княжий сад, звідкіль виглядали легенькі готицькі вершечки оранжерей…

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

Сизий дим махорки хмаркою стояв над отрядом, а потiм струмками розходився за вiтами, за зеленню. … …По станичних заулках бродили червоноармiйцi. … Десь спiвали червоноармiйцi кавказьких пiсень i радянських пiсень. … Гофман з червоноармiйцями вже заквiтчав зал.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Сизий димок вився клубками вгору й курився, неначе синюватим серпанком, заплутуючись в важкому гіллі та листі. … Пішла тиха розмова, неначе вони усі говорили нишком, щоб не стривожити пишної краси червоного неба на заході та старого лісу, щоб не збудити старого князя. … –  Ой гарний, як голуб сизий!

ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху

Posted on by / 0 Comment

Євграф спочатку зняв одну і співчутливо глянув на свій ніс, на якому залишилися чіткі сліди з червоно-синіми переливами, немов од мініатюрного гусеничного трактора. … Ковбик поклав цигарку, з якої струмував ледь помітний сизий димок, на краєчок попільнички у вигляді балерини. 

БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика

Posted on by / 0 Comment

Капітан Пабло пояснює, що червоношкірі ловлять рибу. … Він добре бачить луки й стріли в руках червоношкірих. … Олесь глянув на червоношкірого. … Сизий дим, чіпляючись за верхів’я кущів, поповз догори.

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Капрал Варибобу, сизий від натуги, кволо пирхав, тримаючись за груди. … Лише після цього Максим, який встиг уже змокнути, має можливість сісти у нераціонально довге авто правобіч від червоноокого. … Поміж них тинялися люди, сотався сизий дим.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Незнайома червонопика баба визирала з надворітнього віконечка в башті, поцяцькованій, мов пряник, сміялася князеві просто в очі: – … Так, колись уперше попав він до церкви Богородиці в Києві, і назавжди лишався йому вишнево-сизий спогад, і гучання дзвонів, і золоті проморги свічок.